Ми продовжуємо рубрику #непростоцифри – сьогодні про підрозділи військових.

Особливістю відправлень їм є те, що, якщо посилку забрали – ми радіємо, то найбільше подяка.

Бо час від часу ми добре розуміємо, чому за нею не прийшли. Такою є ціна нашої свободи.

Ми розділили військових та підрозділи військових, тому що ми розділяємо ці запити, не лише залежно від кількості необхідного, а й від специфіки потреб.

596 людей – починаючи від одягу, закінчуючи медикаментами: ми отримували дуже різні запити з різних напрямків. Звісно, першочергово розглядаємо ті,які приходять із передових, де найбільш гаряче. Але звісно складно відмовляти тим, хто вже звертався, з ким ми знайомі, з ким вже переживаємо історію. Тому пріорітетність — дуже відносна, коли це стосується життів.

Потреби військових зовсім не романтична річ – найчастіше просять надіслати протизастудні, протигрибкові та протипроносні засоби. Пояснювати тут, певно, що немає що. Польові умови даються дуже в знаки. І серед сотні зборів на дрони та пікапи – ми про маленьке, але життєвонеобхідне.

Хлопці з підрозділів, з якими ми взаємодіємо довше завжди починають запити із вибачень: їм незручно і не хочеться просити про допомогу. Тільки вибачаються вони, а дуже незручно стає нам. Палиця з двох кінців: вони боряться за наші життя, а ми боремось за них, усвідомлюючи, що від медикаментів чи надісланих засобів залежать їхні життя.
Перша медична допомога стає запорукою життя та здоров’я надалі. Мати у першу годину поранення необхідне під боком — це база.

Допомогали підрозділові, де було 300 бійців – лишилось наразі 12. Ще в одному було 50 – залишилось живими 20 хлопців.

Ми про те, аби менше поверталось «на щиті».